Сикоз звичайний – причини, симптоми, діагностика, лікування, фото

Сикоз звичайний – це одна з форм піодермії, іншими словами, це запальне захворювання шкіри, що характеризується хронічним перебігом. Крім цієї форми піодермії існують і інші, наприклад: гангренозна піодермія, імпетиго та ін. Переважно сикоз розвивається у чоловіків, у жінок ця хвороба зустрічається вкрай рідко.

Зміст

  • 1 Причини розвитку
  • 2 Клінічна картина
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування
    • 4.1 Лікування народними методами
  • 5 Профілактика і прогноз
  • 6 Фото

Причини розвитку

Золотистий стафілокок — це збудник звичайного сикозу.

Причиною появи сикозу є інфекція. Збудник – золотистий або білий стафілокок. Крім цього захворювання стафілокок може стати причиною таких хвороб: стафілококовий фолікуліт, хвороба Ріттера, вузлики Ослера, ектіма, гідраденіт, синдром Кавасакі. Іноді захворювання розвивається внаслідок комбінованої інфекції, коли поряд зі стафілококом присутні і інші бактеріальні агенти.

Стафілокок входить в склад мікрофлори шкіри здорових людей, саме по собі присутність цієї бактерії не є причиною запальних процесів на шкірі. Однак наявність деяких факторів, які сприяють зниженню місцевого і системного імунітету, сприяє розвитку піодермії. До таких факторів місцевої дії відносять:

  • Часте травмування шкіри, наприклад, під час гоління або при натирання.
  • Хронічні риніти, в результаті яких виникає подразнення шкіри над верхньою губою.
  • Видалення волосся з порожнини носа за допомогою пінцета без дотримання правил антисептики.
  • Хронічно протікає кон’юнктивіт може стати причиною сикозу, що вражає шкіру повік.
  • Себорея, білі вугри та інші захворювання шкіри.

Крім того, спровокувати розвиток звичайного сикозу можуть і системні порушення, що призводять до зниження імунного статусу. Так, дана форма піодермії нерідко розвивається у чоловіків, у яких присутні:

  • Ендокринні порушення;
  • Функціональні розлади нервової системи;
  • Хронічні стреси;
  • Осередки хронічно протікає інфекції.
  • Гиперфункционирование потових залоз тощо

Одним словом, розвитку сикозу сприяють фактори, які призводять до підвищення сенсибілізації до стафілококу.

Клінічна картина

Найчастіше висипання при сикоз з’являються на шкірі обличчя. В основному висипання локалізуються на шкірі в області зростання бороди, над верхньою губою, рідше сикоз з’являється на бровах і шкірі повік. Відносно рідко сикоз вражає шкіру в пахвових западинах і на лобку, хоча розвиток даного захворювання можливо на будь-якій ділянці тіла, покритого довгими і густими волоссям.

Починається хвороба, як правило, раптово. Перші прояви можуть незабаром зникнути без лікування. Але через деякий час розвивається рецидив, і захворювання переходить в хронічну фазу з досить специфічної клінічної картиною. На першій стадії сикозу на шкірі з’являються дрібні гострі пустули в області волосяних мішечків, як при такому захворюванні як акне пустульозні. Розташовані ділянки ураження групами, навколо них можна помітити обідки з гиперемированной і трохи набряклою шкіри.

Про міру розвитку хвороби, на шкірі з’являються все нові висипання, і спостерігається зростання старих. У результаті відбувається утворення великих по площі бляшок, мають нечіткі обриси і червонувато-бурий колір.

Пустули досить швидко розкриваються, їх гній, потрапляючи на шкіру, утворює сіро-зелені кірки. При знятті кірок відкривається мокнуча ерозивна поверхня. За зовнішнім виглядом вона дуже часто нагадує бляшки, які виникають при хвороби Боуена.

Спочатку окремі ділянки сикозу можуть бути розташовані далеко один від одного, але по мірі розвитку захворювання спостерігається їх зростання та подальше злиття. При відсутності адекватного лікування, вогнище ураження на шкірі буде поступово розростатися.

Крім утворення гнійних пустул при стафілококовому сикоз можуть спостерігатися і додаткові симптоми:

  • Відчуття печіння та свербежу на ураженій шкірі;
  • Підвищення поверхневої температури шкіри в області висипань – гіпертермія;
  • Депресивні розлади, пов’язані з вираженим косметичним дефектом, що не дозволяє вести колишню життя.

Сикоз стафілококовий – захворювання хронічного перебігу, який може тривати роками. Періоди загострення чергуються з досить тривалими періодами ремісії.

Методи діагностики

У більшості випадків діагностика сикозу не представляє особливих труднощів, оскільки клініка захворювання досить специфічна. Необхідно відрізняти звичайний сикоз від паразитарної форми цього захворювання. Основною відмінністю стафілококової форми сикозу є поверхневий характер запального процесу і відсутність різко виділяються над шкірою вузлів.

У важких для діагностики випадках необхідно провести бактеріологічні аналізи гнійного вмісту пустул.

Лікування

Для лікування застосовують еритроміцин.

Для лікування сикозу призначаються антибіотики. Пеніцилін, як правило, не застосовують у зв’язку з високою стійкістю стафілококів до цього препарату.

Лікування сикозу проводять еритроміцином, тетрацикліном, левомицином та інші Антибіотики використовуються місцево у вигляді мазей і розчинів, так і системно у вигляді таблеток або ін’єкцій.

Як правило, терапію сикозу включається специфічна імунотерапія. Хворим призначається підшкірне введення стафілококової вакцини, специфічних антифагинов і анатоксинів. При порушенні нормального функціонування потових залоз можуть бути призначені гормональні препарати. Якщо вчасно не звернути увагу на рясне потовиділення, в результаті може розвинутися таке захворювання як сирингома.

При сикоз обов’язково призначають прийом вітамінних препаратів групи В у вигляді ін’єкцій.

Обов’язково використовується і місцеве лікування сикозу. Показано проведення ручної епіляції в місцях розташування вогнищ ураження з застосуванням зовнішніх антисептиків. Епіляцію іншими методами проводити не слід, так як чутлива шкіра обличчя в області поразки сильно дратується, а це може призвести до розвитку атрофічних змін на окремих ділянках.

Застосовуються антибактеріальні мазі, спиртові розчини (1-2%) анілінових барвників, іхтіолова мазь. Хворим, у яких явно виражений ерозивний процес, призначають мазі з вмістом кортикостероїдів короткими курсами.

Лікування народними методами

При лікуванні сикозу можна додатково використовувати домашні засоби.

  • Картопляні компреси від сикозу. Необхідно натерти очищену і ретельно вимиту картоплю на тертці. Накласти отриману масу на серветку або складену в 4 рази марлю. Тримати 2 години, потім замінити компрес свіжим. Повторити ще раз.
  • Непогано допомагає в лікуванні сикозу сік алое. Можна просто притирати уражені ділянки шкіри свіжим соком.
  • Широко застосовується для лікування звичайного сикозу калина. Необхідно взяти столову ложку соку і розмішати її в половині склянки води. Протирати отриманим розчином уражені сикозом ділянки шкіри.
  • Для прийому всередину при сикоз варто приготувати настій з коренів і листя кульбаби. Покласти в каструлю по чайній ложці подрібненого сухого кореня і листя, влити туди ж склянку води, варити 5 хвилин після закипання. Дати настоятися протягом 8 годин. Приймати при звичайному сикоз двічі в день по половині склянки.

Профілактика і прогноз

Профілактика сикозу полягає в дотриманні норм гігієни при догляді за шкірою, уникнення порізів при голінні. Необхідно своєчасно лікувати інфекційні захворювання, активно боротися з хронічним ринітом і кон’юнктивітом. Хворим сикозом в процесі лікування слід протирати пальці рук, а також шкіру біля вогнищ сикозу 2% саліциловим спиртом, ця міра допоможе запобігти поширенню процесу.

Прогноз при сикоз сприятливий.

Фото