Короста – причини, симптоми, лікування, профілактика, фото

Короста є досить розповсюдженим шкірним захворюванням. Помилково вважати, що цей дерматоз поширений виключно в колі асоціальних особистостей, які нехтують гігієною. Заразитися коростою може будь-яка людина, але особливо поширене це захворювання серед дітей та молоді. Пов’язано це, перш за все, з мобільністю і більш активним способом життя цієї групи населення.

Зміст

  • 1 Причини розвитку
  • 2 Клінічна картина
    • 2.1 Прояви класичної форми захворювання
    • 2.2 Атипова форма захворювання
    • 2.3 Вузликова форма
    • 2.4 Норвезька або коркова форма
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування
    • 4.1 Лікування народними методами
  • 5 Прогноз і профілактика
  • 6 Фото

Причини розвитку

Кліщ роду Sarcoptes scabiei — це основна причина появи корости.

Короста розвивається внаслідок попадання на шкірі кліща роду Sarcoptes scabiei. Це мікроскопічні комахи, що паразитують виключно на людині, тому і заразитися коростою можна тільки від хворого.

Самки кліща, опинившись на шкірі, починають пробурювати ходи в ній для відкладання яєць. З яєць з’являються личинки, які, пройшовши ряд метаморфоз, через 3 тижні перетворюються в дорослі особини і продовжують цикл розмноження.

Заразитися коростою можна, як при близькому контакті з хворим, так і через предмети. Незважаючи на те, що коростяний кліщ не дуже стійкий до дії зовнішнього середовища, в сприятливих умовах він може вижити поза тіла хворої людини 4-5 діб. Сприятливим середовищем для проживання кліща поза тіла хворого є натуральні тканини, домашній пил, дерев’яні поверхні.

Особливо активний кліщ в період з вересня по грудень, саме на осінньо-зимовий період припадає пік захворюваності коростою.

Клінічна картина

Основний симптом корости – це сильний, часом нестерпний свербіж, як правило, посилюється в нічний час.

Прояви класичної форми захворювання

На першому етапі у хворих на коросту в місцях ліктьових і колінних згинів, між пальцями, під пахвами або в паху з’являються еритематозні папули. Надалі поширення корости можливо по всьому тілу, однак, у дорослих хворих особа, як правило, не уражається.

Для корости характерний наявність на шкірі характерних ходів, зовні вони виглядають, як хвилясті білясті лінії, вкриті лупиться шкірою. Іноді в кінці ходу вдається розгледіти маленьку темну точку – кліща.

Інкубаційний період після зараження коростяним кліщем триває, в середньому, 8-12 днів. Потім хворі починають відчувати сильний свербіж, який в нічний час стає ще інтенсивніше. У міру перебігу хвороби прояви стають дедалі помітніше, так як вираженість симптомів залежить від кількості кліщів паразитують

Нерідко протягом корости ускладнюється приєднаної пиококковой інфекцією, що виникає з-за расчесов шкіри.

Атипова форма захворювання

У людей, що мають сильний імунітет, нерідко розвивається атипова форма корости, що характеризується стертими симптомами. Така форма хвороби носить назву «короста охайних», оскільки у людей, які приділяють підвищену увагу питанням гігієни, захворювання часто протікає в прихованій формі.

При цій формі корости у хворих з’являються поодинокі папули на животі (в області пупка) або на грудях. Ці висипання не завдають великого дискомфорту хворим, тільки в нічний час може бути присутнім невеликий свербіж.

Вузликова форма

Короста в вузликової формі є наслідком гіперергічною (сильно вираженою) реакції організму хворого на продукти життєдіяльності коростяного кліща. Нерідко вузликова форма розвивається як ускладнення не леченой або леченой неправильно класичної корости.

Характеризується вузликова короста поява червоно-коричневих вузликів, що викликають сильних свербіж. Висипання розташовуються над коростяний ходами, тому їх локалізація досить типова для корости.

Ця форма корости погано піддається місцевому лікуванню, так як із-за наявності кірок лікарські засоби не проникають у шкіру.

Норвезька або коркова форма

Норвезька короста є досить рідкісним захворюванням, яке розвивається тільки у осіб, з низькою иммунореактивностью. Ця форма дуже заразна, так як в кірках, що утворюються на шкірі хворих, відзначається висока концентрація кліщів.

Норвезька короста може розвинутися у людей з імунодефіцитними станами, у виснажених осіб, у алкоголіків, а також у хворих, змушених тривалий час приймати цитостатики або кортикостероїди.

Проявляється коркова короста появою на шкірі брудно-сірих кірок, які нашаровуються один на одного. Кірки щільно спаяні з підлеглою шкірою і між собою, їх видалення заподіює біль. Після зняття кірки оголюється ерозія жовтуватого кольору.

Коркова короста, частіше всього, вражає ліктьові і колінні внутрішні поверхні, живіт, сідниці, кисті та пальці. Набагато рідше уражається обличчя і шкіра голови. У деяких хворих уражаються нігті, в цьому випадку, нігтьова пластина стає крихкою, легко кришиться і ламається.

Нерідко протягом норвежкой корости ускладнюється приєднаними інфекціями, при цьому розвиваються різні дерматити, мікробна екзема, піодермія.

Методи діагностики

Діагностика корости ґрунтується на проведенні огляду і призначення лабораторних досліджень.

Для взяття матеріалу на аналіз з місця пошкодження шкіри хворого береться зішкріб. Для запобігання подальшого розповсюдження кліщів, необхідно перед взяттям мазка нанести на шкіру гліцерин. Взятий зразок поміщають на предметне скло, накривають предметним склом і направляють на мікроскопічне дослідження. При вивченні матеріалу при сильному збільшенні можна виявити екскременти кліща, яйця або дорослих особин.

Діагностичні критерії корости:

  • Наявність симптомів – характерні висипання, нічний свербіж.
  • Епідемічна обстановка. Проводиться огляд контактують з хворим на предмет наявності симптомів корости.
  • Проведення лабораторних аналізів.

Необхідно диференціювати коросту з іншими дерматозами, що викликають свербіж – мікробною екземою, вузликової почесухой та ін. При цих захворюваннях, як правило, інтенсивність свербежу збільшується в денний час, тоді як хворих коростою свербіж турбує вночі.

Лікування

Хворі на коросту лікуються, як правило, в амбулаторних умовах. Госпіталізація показана тільки за епідеміологічними показаннями.

Для лікування корости застосовують місцеві кошти, які надають згубну дію на паразита, не викликаючи подразнення шкіри та загальнотоксичної дії на організм. Для лікування корости використовують препарати сірки, бензилбензоат, пиетроиды синтетичні та ін.

Незалежно від типу призначеного препарату, хворий коростою повинен дотримуватися кількох правил:

  • Наносити лікарський засіб на шкіру всього тіла (за винятком обличчя і голови), а не тільки на місця ураження.
  • Оскільки кліщі найбільш активні вночі, обробку шкіри краще проводити у вечірній час.
  • Регулярно міняти білизну, в тому числі і постільну. Прати білизну хворого потрібно при максимальній температурі, а потім прасувати праскою.
  • Необхідно провести дезінфекцію верхнього одягу, а також, оббивки м’яких меблів, якою користувався хворий.

Для дезінфекції використовується УФ-опромінення або антисептичні розчини.

Останнім часом для лікування корости, в основному, використовують бензилбензоат. Це засіб виробляється у вигляді мазі. Обробку шкіри хворого слід проводити через день, така частота нанесення засобу обумовлена періодами життєвих циклів кліща. Ще більш зручні препарати, що випускаються у вигляді аерозолів. Їх просто розпилюють над поверхнею шкіри.

При наявності ускладнень корости на першому етапі лікування застосовують антибіотики для лікування бактеріальних інфекцій.

Хворі з норвезької формою корости повинні бути госпіталізовані. Перед проведенням антискабиозного (протикліщового) лікування, необхідно домогтися розм’якшення кірок. Для цього призначається курс мильно-содових ванн і застосування кератолітичну мазей. Після видалення кірок лікування корости проводять за звичайною схемою. Крім того, хворим призначаються препарати для стимуляції імунітету і проводять корекцію основного захворювання, що вплинув на імунний статус.

Лікування народними методами

Додатково до терапії, підібраною дерматологом для лікування корости, хворі можуть використовувати народні методи лікування.

Мазь від корости. Для приготування цього засобу потрібно корінь оману, березовий дьоготь і порошкова сірка. В якості основи для мазі можна використовувати свинячий смалець. Потрібно розтопити жир, довести його до кипіння і помістити в його корінь оману (на 4 ложки смальцю – ложку подрібненої сировини). Прогрівати 15 хвилин на невеликому вогні, потім процідити. Дати масі охолонути і додати в неї по дві ложки порошкового сірки і березового дьогтю. Все перемішати. Накладати мазь товстим шаром на шкіру, уражену коростою. Витримавши 2 години змити мазь, використовуючи замість води відвар з кореня оману.

Лікувальне мило від корости. Для приготування ліків треба взяти шматок звичайного господарського мила і подрібнити його, натерши на тертці. Налити трохи води, щоб вийшла в’язка маса, і прогріти її на вогні до отримання однорідної маси. Потім додати в посуд з милом подрібнені в пюре цибулину і головку часнику, перемішати. Сформувати з маси шматочки мила любою форми і просушити на повітрі. Використовувати для миття тіла при корості.

Прогноз і профілактика

Профілактика поширення корости полягає в своєчасному виявленні та ізоляції хворих. Необхідно виявити всі близькі контакти хворого на коросту і провести превентивне лікування осіб, які потрапили в групу ризику.

При корості прогноз здебільшого сприятливий. Грамотно проведене лікування корости дозволяє повністю позбавитися від захворювання.

Фото